«Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала» (Йо. 20, 11)
Марія Магдалина була першим свідком Воскресіння. Від раннього ранку, уся в сльозах, вона чувала і поспішала до гробу.
Хто ця жінка? Про що вона мені говорить? Можливо, про те, хто є я і куди сьогодні поспішаю?
Марія – полонена своїх почуттів. Вона, сповнена смутку через смерть Христа, шукала втіхи біля Його гробу. Ангели, неначе бажаючи її пробудження з емоційного сну, запитують: «Чого плачеш?» Марія вперто хотіла побачити мертве тіло Ісуса, тому не могла узріти силу знаків воскресіння: порожній гріб, ангелів і самого Ісуса, який запитує її: «Чого ж ти плачеш? Кого шукаєш?» Марія зосереджена на своїх болях і тому не розпізнає Христа. Сльози сильно затьмарили її свідомість.
Зосередженість на собі змушує тебе постійно нарікати та чогось жадати від Бога, від інших людей та від себе. Визначаєш, як має відбутися зустріч з Христом та як Він має спасти тебе. Однак в такий спосіб ти втрачаєш зв’язок з самим життям і намагаєшся стати наче його володарем/володаркою. Силкуєшся усе організувати та все чомусь виходить шкереберть. Шукаєш кращого життя, остаточно, цілковито відмовляючись від нього! Чого шукаєш і чому так часто є в тобі незадоволення? Можливо тому, що немає в тобі відкритості на Бога і Його Волю? Живеш в ілюзії щодо Нього, своїх ближніх і себе самого/самої! Не бажаєш помічати реальну присутність Воскреслого Христа у своєму щоденному житті! Жалі та нарікання настільки заплющують тобі очі й серце, що ти, відмовляючись від любові, обираєш страждання! Твоє серце конче потребує очищення…
Марія має трудність з розпізнаванням Христа. Одне лиш Його слово – «Маріє!» – розплющило її очі і вона побачила, прокинулась, неначе воскресла до нового життя. Вона узріла світло! Це слово вирвало її з пастки печалі й смутку. Сьогодні Ісус кличе й тебе на ім’я із твоїх печальних планів на життя! Він кличе тебе через уважне слухання до справжнього життя. Господь кличе із заробітків голосом самотніх дітей та рідних! Він кличе тебе із темряви війни та її наслідків! Кличе із твоїх страхів та непрощення – до Воскресіння!
Щоб побачити Воскресіння, потрібно нового погляду, очищеного від прив’язань. Жити Воскресінням – це більше Йому довіряти, це жити у постійному пошуку і завжди більшому спогляданні Христа у всьому, щоб Його більше любити і наслідувати. Жити Воскресінням – це попри все і у «сьогодні» шукати прослави Христа! «Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин, чи любиш ти мене більше, ніж оці?» Ісус пробуджує Петра з його печалі зречення, і також мене сьогодні зворушує саме тим запитанням про більшу любов! Питання, чи дозволиш ти себе пробудити із печалі до більшої любові Христа?
Дорогі Друзі! Ще раз щиро вітаю Вас зі Святом Воскресіння Христового! Він воскрес і ми покликані до більшої участі у Його страстях і Воскресінні! Брати участь у Воскресінні Христовому – це прагнути більше пізнати Христа, щоб Його більше любити і наслідувати, більше вірити в Його силу і більше надіятися, навіть крізь сльози своїх немочей і випробувань! Бажаю і Вам воскреснути разом із Христом до більшої мужності у неминучій і постійній боротьбі, до більшої радості у служінні і, передусім, до більшої вдячності за страсті Христові, Його смерть і Воскресіння! Бажаю Вам радості від життя як великого дару Божого і до життя як виняткового покликання, щоб більше любити та примножувати Воскресіння Христове!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Глибока вдячність є ознакою Воскресіння Христового! Саме тому прагну подякувати сестрі Марті Воловець, ЗСНДМ, та пані Ірині Сороківській за сприяння у проведенні Великопосних реколекцій 2022 року Божого. Без їх допомоги навряд чи ці реколекції могли б успішно завершитися… Щиро дякуємо!
Нехай Воскреслий Христос віддасть сторицею!
